Професори Богословського факультету Мюнстерського Університету надіслали Заяву щодо кримінального переслідування протоієрея Миколая Данилевича

24 квітня 2024 року на адресу Відділу зовнішніх церковних зв’язків надійшла “Заява на підтримку о. Миколая Данилевича з приводу його кримінального переслідування” від професора емерита доктора Томаса Бремера і професора доктора Регіни Ельснер (Німеччина).

Нижче публікуємо український переклад тексту.

Заява на підтримку о. Миколая Данилевича з приводу його кримінального переслідування

12 квітня 2024 року СБУ провела обшук в приватному будинку відомого священика і заступника голови Відділу зовнішніх зв’язків Української Православної Церкви о. Миколая Данилевича. У заяві для преси СБУ звинуватила його в порушенні рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань (ст. 161 КК України) та у виправдовуванні збройної агресії рф проти України (ст. 436-2).

Як академічні дослідники в галузі християнства у Східній Європі, ми завжди були і залишаємося у твердій солідарності з Україною в цій російській війні проти країни. В багатьох академічних і популярних виданнях ми засудили і богословськи викрили російську ідеологію, що стоїть за цією війною та її релігійну легітимацію Російською православною церквою. Ми використовуємо всі наявні можливості для підвищення обізнаності про опір і відвагу України у цій війні. Ми вже багато років знаємо о. Миколая в контексті нашої академічної та екуменічної роботи, включаючи спільні робочі групи з європейськими партнерськими організаціями з питань мирного релігійного співіснування в Україні та польові дослідження релігійного середовища в Україні. Ми знаємо його публічні заяви в соціальних мережах, включаючи його особистий обліковий запис у Телеграмі, і ми дослідили заяви, які він робив у Телеграмі, – серед інших ті, які привернули увагу СБУ.

З нашої академічної точки зору, жоден з його текстів не дає приводу для звинувачення в дискримінації, легітимації російської агресії або релігійної мови ненависті. Зокрема, в двох «компрометуючих» уривках о. Миколай наголошує на необхідності об’єднаних зусиль для захисту країни від російського агресора та уникнення будь-якого внутрішньоукраїнського розколу. Він критикує захоплення парафій УПЦ, які дійсно неодноразово траплялися з початку повномасштабного вторгнення Росії, і які ставлять під загрозу необхідну консолідацію українського суспільства.

Його тексти не містять ніякого розпалювання насильства або ненависті, якогось приниження гідності інших або якогось порушення особистих прав. Насправді формулювання о. Миколая м’якші, ніж зазвичай звинувачення, які на жаль представники обох православних церков в Україні висувають один проти одного. Зокрема, в них немає заперечення канонічності ПЦУ або неправильного написання чи навмисного неправильного найменування ПЦУ, яке можна було б класифікувати як неповагу або заперечення цілісності цього релігійного згромадження.

Ми знаємо про офіційний візит делегації Конференції Європейських Церков (КЄЦ) в Україну, яка зустрічалася з кількома релігійними громадами, в тому числі з УПЦ та о. Миколаєм як її офіційним представником, щоб дізнатися про становище релігійних громад в умовах агресії Росії. У цих зустрічах о. Миколай також звернув увагу на проблемний проект закону № 8371, який планує заборону УПЦ і який був розкритикований міжнародними організаціями та експертами. О. Миколай брав участь у підготовці спільної заяви КЄЦ та Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, опублікованої 14 квітня 2024 року. Вона закликає до справедливого і тривалого миру в Україні, однозначно засуджує російську військову та ідеологічну агресію і закликає до непохитної солідарності з народом України.

О. Миколай також відповідає за пастирську опіку українських православних біженців у Західній Європі, бере участь у створенні парафіяльних структур УПЦ в європейських країнах. З нашої роботи в якості консультантів Конференції католицьких єпископів у Німеччині та нашої участі в інших екуменічних мережах ми знаємо, що ці парафії є важливим духовним та гуманітарним якорем для багатьох біженців. Вони в значній мірі публічно відкриті і контактують з гуманітарними та церковними установами в Німеччині, і вони не становлять ніякого ризику для безпеки українських біженців та європейських суспільств. Навпаки, ці парафії збагачують релігійний ландшафт у Європі та надають безпечний простір для українських православних віруючих, які не хочуть відвідувати інші православні парафії, насамперед ті, що належать до Московського патріархату.

Схоже, що справжньою причиною нещодавніх звинувачень на адресу о. Миколая є його заяви щодо законопроекту 8371 у розмові з іноземними церковними представниками та його життєво важлива участь у новій українській церковній присутності в Європі. Ймовірно, це підтверджується тим фактом, що два пости у Телеграмі, до яких висловлювалися претензії, були зроблені у березні та серпні 2022 року і важко повірити, що СБУ знадобилося два роки, щоб зрозуміти нібито згубний характер цих постів. Таким чином, немає ні підстав, ні доказів для твердження СБУ про те, що парафії в західних країнах «поширюють пропагандистські наративи рф» або для заяви, що о. Миколай «намагався… дискредитувати нашу країну на міжнародній арені». Якраз навпаки: насправді, з наших знань про екуменічну та гуманітарну ситуацію в Німеччині, де нині існує найбільше згромадження парафій УПЦ, о. Миколай та ці парафії привернули підтримку для України в Німеччині та багатьох західних країнах.

Парафії УПЦ в Німеччині є важливими учасниками мобілізації німецького суспільства для підтримки України духовним, гуманітарним, економічним та військовим шляхом. Вони інформують громадськість про реальність російської агресії та важкі наслідки для народу України.

На противагу цьому, на жаль, публічна стигматизація УПЦ українськими політичними діячами як «російського агента», проілюстрована такими діями, які наразі вчиняла СБУ, дискредитує українські інтереси за кордоном і шкодить зусиллям зі зміцнення міжнародної солідарності.

Переглядів: 63

This post is also available in: Англійська

Перейти до панелі інструментів