Протестантські богослови з Німеччини стурбовані кримінальним переслідуванням протоієрея Миколая Данилевича

На адресу Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви надійшли листи на підтримку протоієрея Миколая Данилевича, у зв’язку з його кримінальним переслідуванням, від керівника Інституту з вивчення конфесій, наукового референта з вивчення Православ’я доктора Дагмар Хеллер (місто Бенсхайм) та професора з богословського факультету Єнського Університету ім. Фрідриха Шиллера доктора Карла-Вільгельма Нібура.

Зокрема, доктор Дагмар Хеллер в своєму листі написала наступне:

“Мене дуже засмутила звістка про звинувачення Службою Безпеки України отця протоієрея Миколая Данилевича, яке я вважаю невиправданим.

Я знаю отця Миколая більше десяти років як священика та непідкупного пастиря, якому на серці лежить Церква Ісуса Христа та її вірні. Він встановив багато міжнародних екуменічних контактів і завжди відкрито та чесно боронив Церкву в Україні.

В моїх очах звинувачення на його адресу здаються смішними і надуманими. Я знаю кілька громад, які були засновані в Німеччині під наглядом отця Миколая. В цих громадах я ніколи не бачила і не чула будь-якої проросійської пропаганди. Навпаки: війна проти України чітко засуджувалася. Можу також засвідчити, що це стосується і самого отця Данилевича.

Якби він та його парафії за межами України були на боці Росії, вони б приєдналися до існуючих парафій Російської православної церкви в цих країнах. Але Данилевич і ці парафії свідомо відокремилися від Московського патріархату. І їх не визнає єпархія Московського патріархату в Німеччині.

Документи, що свідчать про те, що отець Данилевич навчався в Росії, не є доказом його нелояльності до України. На момент його навчання в Росії відносини між Росією та Україною були іншими, ніж вони є сьогодні.

Звертаюся до вас ставитися до отця Данилевича справедливо, а не виходячи з недовіри та неприйнятних підозр. Отець Данилевич належить до тих, до турботи яких належить мир в українському суспільстві і тому є одним з небагатьох церковних осіб, які працюють задля примирення між різними Православними церквами. У своїй роботі з парафіями в західноєвропейських країнах він намагається допомогти знайти духовний дім тим українським біженцям, які не хочуть приєднуватися до парафій Російської Православної Церкви і мають підстави не приєднуватися до українських парафій, які перебувають під юрисдикцією Константинопольського патріархату”.

В свою чергу, доктор Карл-Вільгельм Нібур в своєму листі написав:

“Мене страшенно стурбувала звістка про звинувачення, висунуті Службою Безпеки України на адресу отця протоієрея Миколая Данилевича. Як я міг пересвідчитися під час кількох особистих зустрічей з отцем Миколаєм протягом останніх двох років, він постійно займався пастирською опікою громад українських біженців у Німеччині, які намагаються сформувати свої незалежні українські громади, які мають намір продовжувати своє літургійне і духовне життя в часом складних умовах за межами рідної України.

Всі члени українських громад в Німеччині, яких я знаю, висловили свою необмежену довіру до отця Миколая як вірного пастиря Української Православної Церкви і відданого громадянина України. Його цілі, як я їх сприймав з тих пір, як ми зустрілися, постійно спрямовувалися його відповідальністю як істинного і вірного пастиря для православних християн України, які шукають духовного утвердження та пастирської опіки в їхніх важких життєвих обставинах біженців, викликаних російською агресією проти їхньої країни.

Через наше знайомство я розпізнав отця Миколая як одного з небагатьох православних священнослужителів, які шукають шляхи подолання розколу між церквами і між благочестивими людьми в Україні та в українських громадах, що живуть закордоном.

Я настійливо прошу всіх, відповідальних за справедливе розслідування у його справі, прийняти до уваги голос того, хто всім серцем намагається підтримати релігійне життя всіх, хто втікає з України до Німеччини через несправедливу і жорстоку війну, яку веде російська держава і армія, і кого неможливо запідозрити у будь-якій односторонній підтримці щодо внутрішньоукраїнських міжконфесійних конфліктів”.

Переглядів: 66

This post is also available in: Англійська