Предстоятелі та ієрархи Помісних Православних Церков надіслали вітання на конференцію, присвячену принципу соборності Церкви та питання першості серед Помісних Православних Церков

11 листопада 2021 року, на виконання рішення Священного Синоду Української Православної Церкви, в Києві проходить Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Організатором конференції виступає Українська Православна Церква. Науковий форум присвячено богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питанню першості серед Помісних Православних Церков.

Участь у конференції, крім богословів та науковців з Української Православної Церкви, беруть представники з семи Помісних Православних Церков: Антиохійської, Руської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці.

Нижче ми публікуємо вибірку із вітань Предстоятелів та ієрархів Помісних Православних Церков, які надіслали свої вітання на конференцію. 

СВЯТІШИЙ ПАТРІАРХ СЕРБСЬКИЙ ПОРФИРІЙ: “Соборність – це одна з істотних властивостей Церкви, інтуїтивно зрозуміла будь-якому православному християнину, але в той же час, що має невичерпний таїнственний зміст. Соборність – це і братня однодумність членів Вселенської Православної Церкви, яка має своїм Головою Господа Ісуса Христа. Джерелом соборності є співробітництво Бога і людини, що трудиться над обробітком свого серця, а плодами зміцнення соборності є і множення богозаповіданої взаємної любові. Господь судив нам жити в епоху засудження любові (Мф. 24:12) та збіднення почуття соборності у православному світі.  Наслідком цієї кризи стали й тяготи, що випали на долю канонічної Української Православної Церкви. Підтримка розкольників, погрози та насильство, захоплення православних храмів та прийняття дискримінаційних законів, спрямованих проти канонічного Православ’я, не можуть бути виправдані жодними державними чи національними міркуваннями, бо все це – відкрита боротьба проти Христа Спасителя, а також проти Його Єдиної, Святої, Соборної та  Апостольської Церкви”. 

БЛАЖЕННІШИЙ МИТРОПОЛИТ ВАРШАВСЬКИЙ І ВСІЄЇ ПОЛЬЩІ САВВА: “Тема конференції дуже важлива і актуальна в сьогодення, враховуючи кризу, що сталася у світовому Православ’ї. Факт появи т. зв.  «Православної Церкви України» замість полікувати релігійний настрій в Україні, його посилив та ускладнив. Замість єднання суспільства стався поділ і вийшов за межі т. зв.  «українського розколу» та торкнувся всього світового Православ’я. Тому нам необхідно постійно нагадувати, що головною ознакою соборності Святої Церкви Православної є Її єдність. Вона живе вірністю догматичному вченню Святої Церкви і в ній немає місця на еклезіологічний компроміс.
Ваше Блаженство!  Дотримуючись канонічного ладу Святої Церкви висловлюємо свою підтримку Вам та повноті Української Православної Церкви”. 

БЛАЖЕННІШИЙ МИТРОПОЛИТ ВСІЄЇ АМЕРИКИ І КАНАДИ ТИХОН: “Наш Господь і Спаситель Іісус Христос порівнює Боже Царство з гірчичним зерном, яке хоч і невелике, але виростає до найбільшого з дерев (Мф. 13:31-32).  Святий апостол Павло наставляє нас, що можна садити, можна поливати, але Бог дає зростання (1 Кор. 3: 6-7). Таким чином, ми в Православній Церкві в Америці продовжуємо робити свій внесок у справу єдності Божої Церкви відповідно до Апостольського Передання, включаючи принцип соборності.  Ми молимося про зростання всіх наших зусиль до більш повного спілкування між віруючими, про процвітання божественного царства.  І в усьому ми покладаємося на Бога, який творить чудеса і дарує «мир, що перевершує всяке розуміння» (Флп. 4: 7)”. 

МИТРОПОЛИТ ВОЛОКОЛАМСЬКИЙ ІЛАРІОН (РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА): «Сердечно вітаю всіх присутніх у стінах Київської Духовної Академії для того, щоб поміркувати про значення 28 правила Халкідонського Собору. Це правило має пряме відношення до теми першості Константинопольського Патріархату, яка стала яблуком розбрату у світовому Православ’ї.

Протягом багатьох століть першою кафедрою християнського світу був Рим як столиця імперії.  Після того, як імператором Костянтином на берегах Босфору було засновано нову столицю, на II Вселенському Соборі було прийнято постанову, що зрівнювала Новий Рим — Константинополь — як «град царя і синкліту», з Старим Римом.  Завдяки цьому рішенню, підтвердженому на Халкідонському соборі в його 28-му правилі, Константинополь зайняв друге після Риму місце в диптиху Церков.  Коли ж у 1054 році стався розрив спілкування між Константинополем та Римом, першість у сім’ї Східних Православних Церков як би автоматично перейшла до Константинополя.  Але то була першість честі, але не влади, і Патріарх Константинопольський сприймався як «перший серед рівних». Нині ж богослови з Константинопольської Церкви стверджують, що він «перший без рівних».  Що він може на свій розсуд перекроювати кордони Помісних Церков.  Що він може втручатися у межі Помісних Церков, наводити там свої порядки та влаштовувати свої ставропігії.  Що для всіх Церков він є найвищою апеляційною інстанцією.  Що він може розчерком пера скасувати багатомільйонну Церкву, що має понад сто єпископів, понад дванадцять тисяч парафій, понад двісті п’ятдесять монастирів, і передати її права та найменування розкольницькій структурі.  Що він може оголосити самосвята законним єпископом і «повернути сан» людині, яка ніколи такого сану не мала або втратила його через впадання в розкол. У 1950-му році схіархімандрит Софроній (Сахаров), нині зарахований Константинопольською Церквою до лику святих, назвав усі ці претензії «єрессю Константинопольського папізму».  Він передбачив, що раніше чи пізніше ця брехня призведе до розколу світового Православ’я.  На жаль, пророцтво старця Софронія збулося, і ми сьогодні пожинаємо гіркі плоди тих домагань Константинополя, які за його життя були ще в зародковому стані.

Загрози єдності Православ’я, які випливають із дій Константинопольського Патріарха, вимагають широкого соборного осмислення з боку ієрархів, кліриків, чернецтва та мирян.  Сподіваюся, що нинішня конференція, що проводиться у стінах Київської Духовної Академії, зробить свій внесок у осмислення тих викликів, з якими сьогодні зіткнулася Православна Церква».

Переглядів: 153