Митрополит Кікський Никифор розкритикував дії Константинопольського Патріархату в Україні

19 лютого 2019 року грецьке агентство церковних новин «Ромфея» опублікувало лист (доповідну записку) митрополита Кіккського і Тілірійського Никифора до Священного Синоду Кіпрської Церкви з приводу українського питання.

Зокрема в цьому листі владика говорить про те, що, з одного боку, він був не проти автокефалії Української Православної Церкви, але при цьому «вірив, що це все відбудеться не як-небудь і поспіхом, а спокійним і виваженим способом, відповідно до православної традиції, священних канонів та взагалі всього церковного номоканонічного права Святішої Православної Церкви». Однак, «все це відбулося всупереч демократичним, православним соборним процедурам, коли взяли верх не демократичні і соборні бачення і дії, але, боюся сказати, самовільні і волюнтаристські».

Далі в листі мова йде про те, що патріарх Варфоломій визнав відлучення, накладене на Філарета і його послідовників, і підтвердив це визнання в 2016 р. на зустрічі з патріархом Кирилом на передсоборних зборах Предстоятелів Православних Церков. І також пообіцяв, що він не зробить нічого і уникатиме надання автокефалії в односторонньому порядку УПЦ, і в той же час він невиправдано зважився на проголошення автокефалії цієї Церкви. Більш того, і це дуже сумно, що він же після 20 років і після незважаючи на свою письмову згоду з накладеними заборонами на розкольників, відновив їх.

«На мою смиренну думку, це діяння є антиканонічним, оскільки згідно зі священними канонами будь-яке покарання, заборона чи відлучення знімається тільки тим, хто його наклав за умови, звичайно ж, попереднього діяльного покаяння засуджених. Крім того, тільки православний Московський Патріархат, який наклав заборону і відлучення, має номоканонічну юрисдикцію і номоканонічне право відновити й повернути до лона Православної Церкви тих, що відпали. Але, на мій погляд, інша більш серйозна помилка Вселенського патріарха полягає ще і в зневажливому ігноруванні кир Онуфрія, Митрополита єдиної загальновизнаної Православної Церкви України, а також замість цього, визнання в якості митрополита Київського і всієї України якогось неканонічно рукоположеного, що не має хіротонії Епіфанія, і надання йому Синодального Томосу про автокефалію, а також співслужіння з ним».

Далі митрополит Кіккський звертається до Синоду Кіпрської Церкви:

«підсумовуючи, з жалем хочу підкреслити, що надання Вселенським Патріархом Варфоломієм статусу автокефальної Церкви розкольницькій групі Філарета і Епіфанія не тільки не зцілило існуючий розкол в Православній Церкві України, а навпаки небезпечно поглибило і погіршило, тому що сьогодні після надання синодального Томосу про Автокефалію ми маємо трагічний феномен, що в Україні існує одна канонічна Православна Церква на чолі з Митрополитом Онуфрієм, і одна розкольницька на чолі з відлученими Філаретом і Епіфанієм. Крім того, на жаль явна небезпека полягає ще й в тому, що існуюче протягом трьох років військове протистояння єдиновірного українського народу розвивається в релігійне протистояння і виникає ще більша небезпека, коли незцілений український церковний розкол перейде, як про це вже багато хто говорить, на Тіло всього Вселенського Православ’я і з усім тим трагічним, що він з собою несе. Після всього вищесказаного я переконаний, що ми як Священний Синод Кіпрської Церкви не можемо визнавати розкольника Епіфанія, який не має канонічної хіротонії, в якості канонічного митрополита Київського і всієї України. Тим більше, що з точки зору канонів не дозволено мати євхаристичне спілкування зі схизматиками і нерукопокладеними».

Далі митрополит Никифор дає пропозиції Синоду Кіпрської Церкви.

1. «Нехай наш Священний Синод уникає займати позицію ні за один, ні за інший Патріархат. Тобто ні за Константинопольський Патріархат, ні за Московський Патріархат, і це треба робити для того, щоб не втратити можливу посередницьку роль Кіпрської Церкви для знаходження канонічного рішення». Більше того, митрополит Кіккський висловлює побоювання, щоб «слов’янські Православні Церкви не стали на бік Православного Московського Патріархату, а грекомовні на сторону Вселенського Патріархату, тому що тоді розкол буде увічнений для великої радості ворогів Вселенського Православ’я».
2. Далі владика Никифор виступає з пропозицією скликати якщо не Всеправославний Собор, то Зібрання Предстоятелів, щоб знайти канонічне рішення всієї цієї проблеми згідно зі священними канонами і традицією Православної Церкви.
3. Митрополит Никифор вірить, що Кіпрська Церква, яка отримала власну автокефалію від Вселенського Собору, може зіграти посередницьку і примиряючу роль для втілення в життя запропонованих рішень і вирішення цієї проблеми.

Переглядів: 103