Православна Церква Америки заявила: визнає і підтримує Митрополита Онуфрія як канонічного Предстоятеля УПЦ

У понеділок, 28 січня 2019 року, Його Блаженство Митрополит Тихон і члени Священного Синоду Єпископів Православної Церкви в Америці опублікували Архіпастирське Послання, у якому йдеться про стан Церкви в Україні й пов’язані з цим питання, як було вирішено, під час осінньої сесії Священного Синоду 23-25 ​​жовтня 2018 року.

ВЗЦЗ УПЦ публікує текст Послання у перекладі українською мовою.

Архіпастирське Послання

Священного Синоду Єпископів Православної Церкви в Америці

про стан Церкви в Україні

Духовенству, Чернецтву і Вірним Православної Церкви в Америці.

28 січня 2019 року

01/013

Священний Синод Єпископів спрямовує це архіпастирське послання до нашої пастви, щоби дати орієнтир щодо поточних подій у Світовому Православ’ї, які можуть викликати питання, плутанину, або навіть скандал у наших громадах в Північній Америці. Безпосередньою причиною цих питань, плутанини і скандалу є нещодавні події в Україні. Ширша причина плутанини і нерозуміння може також бути виявлена ​​в основних розбіжностях у питаннях еклезіології, територіальної юрисдикції і канонічних принципів, які продовжують виникати не тільки по відношенню до України, але й до інших географічних областей.

При написанні цього архіпастирського послання ми не беремося вирішувати ані прямі, ані широкомасштабні причини, що зумовили виникнення цих проявів кризи, тому що подібні рішення мають базуватися на соборному і синодальному процесі, наявному у церковній традиції – процесі, який, зумовлений ситуацією в Україні, був би підтриманий іншими Православними Церквами, як його щиро підтримує і наш Священний Синод. Радше, метою написання цього послання є дати нашому духовенству і вірянам певний орієнтир і перспективу у ситуації того впливу, який ці глобальні проблеми здійснюють на наші місцеві громади у Північній Америці. Ми, звичайно, будемо вдячні, якщо наші дорадчі слова стануть нашим внеском у глобальне обговорення цих питань.

Будь-який такий внесок може ґрунтуватися виключно на нашому власному досвіді Православної Церкви в Америці. Ми нагадуємо нашим вірянам, що усунення канонічних аномалій на наших землях було і залишається важким завданням, і таким, що має продовжуватися постійно. Хоча це завдання не є самоціллю, подолання цих аномалій слугує збереженню нашої повної єдності і спілкування з православними християнами в усьому світі. Хоча Томос автокефалії дійсно був наданий нашій Церкві як засіб для стримання скандальних церковних розбіжностей, він також був наданий як засіб побудови мирного і творчого церковного життя з іншими Православними Церквами у Північній Америці. Дар автокефалії не був декларацією незалежності, виразом націоналізму, чи виправданням ізоляціонізму, а скоріше закликом до апостольського, місіонерського та душпастирського виконання Євангелія.

Розмірковуючи над важкими проблемами, які зустрічає Світова Церква, давайте будемо натхнені Божими благословеннями на наші скромні зусилля, спрямовані на встановлення єдності у Північній Америці. Давайте пам’ятати, що канонічна традиція Святого Православ’я – це не зброя, яку потрібно використовувати для завоювання, а засіб для лікування людських душ. Давайте пам’ятати, що вирішення питань церковної юрисдикції, як у Північній Америці, так і в усьому світі, не має здійснюватися у сфері правових спорів чи шляхом втручання уряду, а в дусі покори і лагідності, як те заповідав наш Господь Іісус Христос. Якщо нинішні ускладнення здаються нерозв’язними, давайте згадаємо, що «те, що неможливо людям, можливо Богу» (Лк. 18:27).

Церковна ситуація в Україні вже була розглянута Його Блаженством Митрополитом Тихоном у його посланні від 26 вересня 2018 року. З того часу події набули подальшого розвитку. Зокрема, стався повний розрив спілкування Московського Патріархату з Вселенським Патріархом. Константинопольський Патріархат створив церковний орган, що складається з двох розкольницьких груп, було скликано «об’єднавчий собор», який визнав ці групи новим і унікальним формуванням і який також обрав для них митрополита Київського, а зовсім недавно Константинопольський Патріархат проголосив для цього нового формування певну форму автокефалії.

Ми, члени Священного Синоду Єпископів Православної Церкви в Америці, висловлюємо глибоку скорботу і жаль з приводу цих подій і, зокрема, через розрив спілкування між Московською Церквою і Константинопольською Церквою. Ми щиро сподіваємося і старанно молимося про те, щоби віднайти шлях до відновлення євхаристійного спілкування, згідного як з Євангелієм Господа нашого Іісуса Христа, так і зі Священними Канонами Церкви, встановленими Отцями, які захищали і сприяли єдності Церкви протягом століть.

У світлі вищезазначених нових подій, цим пастирським посланням ми повторно підтверджуємо думку і зміст минулих послань Його Блаженства Митрополита Тихона. Щоб продемонструвати нашу прихильність ділу підтримки єдності Церкви, ми висловлюємо наше бажання і намір підтримувати повне спілкування з усіма загальновизнаними автокефальними Православними Церквами. Ми закликаємо наше духовенство і вірян гаряче підносити молитви про відновлення єдності православних християн в Україні та вирішенні всіх розколів згідно з канонічними традиціями та дисципліною Церкви. Ми також нагадуємо нашому духовенству і вірянам, що саме народ України, наші брати у Христі, страждають від наслідків більш широких церковних конфліктів, і саме за них, зокрема, ми будемо підносити наші молитви.

Окрім того, ми закликаємо наше духовенство і вірян підносити свої гарячі молитви, щоби єдність і спілкування підтримувалися у повноті Православної Церкви по всьому світу. Згадуючи слова святого Кипріана Карфагенського: «…і це єдність, якої ми повинні твердо триматися і яку ми маємо стверджувати, особливо ті з нас, хто є єпископами, які головують у Церкві, щоби ми могли бачити, що єпископат є єдиним і нероздільним», ми щиро сподіваємося, що Його Святість Вселенський Патріарх Варфоломій у союзі зі своїми братами, Предстоятелями Церков, ініціює соборний процес. Зокрема, загальноцерковна дискусія про першість і синодальність може вестися поза контекстом цього конкретного церковного спору. Що стосується Церкви в Україні, то Архієрейський Синод Єпископів на даний момент визначив:

  • Продовжувати визнавати і підтримувати Митрополита Онуфрія в якості канонічного глави і Предстоятеля Української Православної Церкви;
  • Утриматися, разом з деякими нашими сестринськими Церквами від визнання Православної Церкви України;
  • Ніякі зміни до диптихів не буде внесено, зазначаючи, що Православній Церкві в Америці офіційно не пропонувалося вносити такі зміни;
  • Спілкування між духовенством і віруючими всіх канонічних православних юрисдикцій в Північній Америці має підтримуватися, і будь-які окремі питання стосовно співслужіння духовенства мають спрямовуватися до місцевих єпархіальних єпископів; а також
  • Нашому духовенству і вірянам зберігати тверезість і стриманість в будь-яких публічних обговореннях цих питань.

В якості останньої настанови ми з вірою приймаємо слово святих Отців: «Не дозволяйте розколам розв’язуватися серед Церков». І навіть більше того, ми охоче підтримуємо це застереження, тому що ми слідуємо за Отцями Церкви, які закликали нас до єдності з тими, хто дотримується однакових з нами доктрин. Ми ревно охороняємо цю єдність з усіма, хто сповідує православну віру. Ніщо не може бути приємнішим для Господа, який жадав єдності Своїх учнів, аніж споглядати вірних Йому людей, відокремлених один від одного великим розмаїттям місць, історії, культур і мов, але поєднаних між собою єдністю любові у Єдиному Тілі Христовому.

Оскільки пасторам ввірено паству Православної Церкви в Америці, ми не можемо залишитися недбалими і допустити, щоб Православні вірні були розділені на фракції. Давайте всі старанно докладемо зусиль і порахуємо все те, що є вторинним по відношенню до єдності, до якої ми покликані, і, перед усім, давайте всі разом піклуватися про єдність Святої Православної Церкви Христа в Америці і в усьому світі, щоб вона не стала розділеною і відтак не ослабла у виконанні її завдання проголошувати Євангеліє до кінця світу. За молитвою Господа (Ін. 17:19-21): «Я молюся не тільки за них, а й за тих, хто повірить в Мене через їхнє слово, щоб вони всі були єдині, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі; щоб вони також були єдині в Нас, щоб світ повірив, що Ти послав Мене», –  так молимося і ми.

Цього дня, 28 січня 2019 року, Священним Синодом Єпископів Православної Церкви в Америці,

+ Тихон, Архієпископ Вашингтону, Митрополит всієї Америки і Канади

+Нафанаїл, Архієпископ Детройту та Румунської єпархії

+Нікон, Архієпископ Бостона, Нової Англії та Албанської архієпископії

+Веніамін, Архієпископ Сан-Франциско та Заходу

+Марк, Архієпископ Філадельфії та Східної Пенсільванії

+Алейо, Архієпископ Мехіко та Мексики

+Мелхіседек, Архієпископ Піттсбурга та Західної Пенсильванії

+Іріней, Архієпископ Оттави та Канадської Архиєпископії

+Михаіл, Архієпископ Нью-Йорка та єпархії Нью-Йорка і Нью Джерсі

+Олександр, Архієпископ Далласа, Півдня та Болгарської єпархії

+Давид, Єпископ Сітки та Аляски

+Павел, Єпископ Чікаго та Середнього Заходу

 

Переглядів: 20

This post is also available in: Англійська

Перейти до панелі інструментів