КИЇВ. Заступник Голови ВЗЦЗ УПЦ відповів на актуальні питання церковного життя під час Круглого столу на тему «Українська церква: шляхи єднання та доля Московського патріархату в Україні»

18 лютого 2015 року заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич взяв участь у роботі Круглого столу на тему «Українська церква: шляхи єднання та доля Московського патріархату в Україні», що відбувся у будівлі Національного інформаційного агентства України «Укрінформ». У заході також взяли участь: голова Просвітницького Відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко, клірик Київської єпархії УПЦ протоієрей Андрій Дудченко, священнослужителі інших конфесій, відомі релігієзнавці та представники державних органів України. На заході також був присутній Першоієрарх Української Православної Церкви в Канаді (Константинопольського Патріархату) митрополит Вінніпегу і всієї Канади Юрій (Каліщук) з представниками духовенства та мирян цієї Церкви.

За пропозицією протоієрея Георгія Коваленка, засідання почалося з короткої молитви за упокій душ загиблих під час збройного протистояння на Майдані Незалежності та вулиці Грушевського – трагедії, що трапилася рік тому.

Після молитви учасники Круглого обговорили низку актуальних питань, що стосуються положення, у якому опинилася Церква у нинішні часи кризи і військового протистояння, та пов’язані з ними виклики Церкві та суспільству. Торкнулися й проблеми розколу Українського Православ’я, перспектив його подолання та можливої участі державної влади у справі подолання розділення православних в Україні.

Коментуючи винесені для обговорення питання, протоієрей Миколай Данилевич спочатку підкреслив, що наше духовенство та віруючі ідентифікують себе саме як «УПЦ – Українська Православна Церква, так, Московського Патріархату, але з наголосом на ці три перші літери», оскільки для наших віруючих важлива канонічність. А тому, намагання назвати нашу Церкву «МПвУ – тобто Московський Патріархат в Україні», що лунають з боку неканонічних церковних угруповань, не відповідають дійсності, є провокативними і приводять до ще більшого розділення в суспільстві. У цьому контексті протоієрей Миколай згадав недавню заяву Філарета (Денисенка), який звинуватив УПЦ в тому, що ніби то вона винна у військових діях на Сході України. На думку священика, в нашій ситуації дуже важливо уникати таких різких заяв, бо як свідчить історія, розділене й неконсолідоване суспільство не може перемогти у війні чи подолати будь-які інших суспільні потрясіння.

Аналізуючи нинішню ситуацію в Церкві, представник ВЗЦЗ УПЦ відзначив, що труднощі згуртували наших віруючих. Люди стали більш єдиними у відстоюванні своїх прав. Попри нечисленні відходи парафій від УПЦ та випадки їх силових захоплень, загальна кількість людей в храмах, особливо міських, збільшилася. Протоієрей Миколай також сказав, що протягом останнього часу УПЦ перебуває під потужним тиском ЗМІ, що нерідко зводять на неї наклепи, у той час як медійні засоби УПЦ, за допомогою яких можна було б донести до людей спростування, є порівняно обмеженими. Однак, за словами священика, «інформаційна атака проти нашої Церкви приводить до протилежних результатів, люди почали гуртуватися навколо своєї Церкви».

Проте незважаючи на ці труднощі, Церква перед усім має залишатися Церквою. Протоієрей Миколай зауважив, що сьогодні в часи нестабільності в храмах «люди хочуть не політичних заяв, а … – християнської проповіді. Проблеми у нас виникають на тих парафіях, де священик не на місці, де були конфлікти з людьми, де священик проповідує можливо якісь політичні ідеї, а не християнські», – сказав представник ВЗЦЗ УПЦ.

У відповідь на запитання щодо перспектив активної участі держави в організації церковного діалогу з метою подолання розколу в Українському Православ’ї, протоієрей Миколай Данилевич зауважив, що держава може сприяти церковному єднанню, але не шляхом тиску, оскільки в такому випадку, Церква може просто піти у «катакомби», як це неодноразово бувало у історії. Це вже зараз спостерігається по тих селах в Західній Україні, де люди, в яких відібрали храм, не захотіли перейти до іншої конфесії, а збираються і звершують богослужіння у приватних будинках чи інших пристосованих приміщеннях. По-друге, досягнута таким шляхом єдність буде штучною, поверховою, і ніколи не стане органічною. Єдність має бути не просто структурною, але передусім – духовною, і її досягнення потребує часу.

Отець Миколай не погодився з тезою співрозмовників, що між священнослужителями і мирянами є велика прірва і духовенство не відчуває настроїв вірних. «Священики відображають настрої своєї пастви, вони бачать дійсність. Саме тому священики тут … говорять одне, а на Донбасі інше, – тому що їхні люди так думають», маючи на увазі їх політичні чи геополітичні симпатії. Настрої вірян дуже відрізняються в залежності від регіону України. І священики змушені проповідувати й діяти так, щоб зберегти єдність пастви і не порушити баланс, щоб люди залишилися в Церкві. Саме такою логікою керується Священноначалля Української Православної Церкви, яка має свою паству по всій території України. «Ми робимо так не тому, що ми «такі погані» чи «промосковські» чи якісь «не такі», а тому що дійсність така. Якщо ми порушуємо цей баланс – ми маємо війну. Як наслідок (порушення балансу) – ми втратили Крим, маємо проблеми на Донбасі. Оскільки УПЦ присутня по всій території України, ми відчуваємо цей нерв церковного життя, і подібно до лікарів ми намагаємося, принаймні, не нашкодити», – підсумував даний етап дискусії священик.

Відповідаючи на питання з залу, отець Миколай також сказав, що слід відверто визнати те, що якщо частина нашого суспільства вважає війну на Сході агресією Росії, то існує й інша частина суспільства, серед якої і частина віруючих нашої Церкви, що вважає цю війну громадянською, міжусобною. В таких умовах робити різкі заяви від імені Церкви і розділяти людей ще більше було б нерозумно. Священик звернувся до присутніх з проханням сприйняти його слова не як виправдання, а як пояснення дійсності.

Щодо звинувачень на адресу УПЦ у підтримці ідеї «русского мира», то протоієрей відповів, що ні за часів блаженноспочилого Блаженнішого Митрополита Володимира, ані при теперішньому Предстоятелі не було жодної офіційної заяви Предстоятеля, Священного Синоду чи інших офіційних осіб в УПЦ, які б публічно виступали з пропагандою цієї ідеї.

На думку речника ВЗЦЗ УПЦ, відновлення єдності Православної Церкви в Україні – заповідане Самим Христом Спасителем, Який перед Своїми стражданнями молився у Гефсиманському саду «нехай всі будуть одне» (Ін. 17:21). Однак, «ми не можемо йти в розкол для формування такої Церкви … УПЦ потрібно зберегти хоча би для того, щоб постала єдина, але правильна канонічна Церква», – зауважив протоієрей Миколай, маючи на увазі, що через УПЦ, як через єдину загальновизнану і канонічну Церкву, можна легалізувати інші неканонічні церковні групи в Україні, подібно до того, як відрізана гілка прививається до живого дерева, і живлячись його соками, отримує життя та розвиток.

Посилання на відео-запис Круглого столу  [тут]

Переглядів: 57

This post is also available in: Англійська